“Рiки Живої Води потечуть iз утроби ЙОГО”.
Роздум: – Ісус зупинився в Храмi i голосно почав навчати: “Коли прагне хто з вас – нехай прийде до Мене та й п’є! Хто вiрує в Мене, як каже Писання то рiки живої води потечуть з утроби Його” ‚(Іоанн 7,37-39). Бiк Iсуса був вiдкритий списом воїна і звiдти зразу потекли кров i вода. Воiстину, все це сталося для того, щоб виповнилися слова: «Дивитися будуть На Того, Кого прокололи» (Іоанн 19,37).
Самаритянка пiзнала Любов, приймаючи цю Живу Воду. Одного дня Ісус сказав їй: «Коли б знала ти Божий дар, i хто говорить тобі: “дай напитись” – ти б просила у Нього, i Вiн тобi дав би живої води”. (Iоанн 4,10). Каже жiнка до Нього: Господи, дай менi цiєї води, щоб я не хотiла пити і не приходила сюди черпати” (Іоанн 4,15). Бог створив нас iз Любовi, закладаючи в нас природне бажання внутрiшнього єднання з Ним, Ти створив нас для Себе, Господи, серце наше неспокійне, поки воно не заспокоїться в Тобi” (Святий Августин).
Ми запрошенi пiзнати щастя, яке нам дає святе життя i ця жива вода, подарована нам з боку Iсуса, є Його дух, який єднає нас з Богом.
«Коли прагне хто з вас – Нехай прийде до Мене та й п’є!» (Іоанн 7,38).
Гiмн – Ісая 66 (10-14)
Радiйте з Єрусалимом
і тiштеся всi ним, хто його покохав!
Втiшайтеся ним радiстю всі,
що з-за нього в жалобi були!
Щоб ви ссали i наситилися
з перс потiхи його,
щоб ви ссали та розкошували
з перс його слави!
Бо Господь каже так:
«Ось керую до нього я Мир, немов рiчку,
i славу народiв, немов той потiк заливний”.
І ви будете ссати,
i на руках вас носитимуть,
i бавитимуть на колінах!
Як когось його ненька втiшає,
так вас Я потiшу;
i ви втiшенi будете Єрусалимом.
i побачите це, й серце ваше радiтиме,
i як трава молода, розцвiтуть вашi кості.
Молитва: Iсусе, дай менi таку вiру в Тебе, щоб я Нiколи не вагався прийти до Тебе, щоб набрати живої води з Твою Святого Серця. Нехай ця вода – розiллє в менi владу Твоєї любовi i познач навiчно цією святою водою моє людське життя. Нехай Твiй Святий дух дозволить менi вiдкрити безмежнi багатства Твого Серця.