“Серце Iсуса веде нас до Отця”
Роздум: “Прийшла, Отче, година, – прослав Сина Свого, щоб i Син Твiй прославив Тебе, бо Ти дав Йому владу над тiлом усяким, щоб Вiн дав життя вiчне всiм тим, яких дав Ти Йому. Життя ж вічне – це те, щоб пiзнати Тебе, єдиного Бога правдивого та Ісуса Христа, що послав Ти Його” (Іоанн 17,1-3).
Пiсля Свого Воскресiння, коли Він вперше з’явився, Ісус попросив Марiю Магдалину не торкатися Його, тому що Вiн ще не вiдiйшов до Отця Свого. Нiжнiсть Любовi Христа призначалася Дому Отця, коли кожен з нас предстане там iз Христом.
Що найважливiше на землi – це здiйснити волю Христа. Вiн сказав Марiї: “Iди, знайди Моїх братiв i скажи їм: Я пiднявся до Мого i нашого Отця, до Мого i вашого Господа” (Іоанн 20,17). Iсус хотiв, щоб ми стали прийомними дiтьми Свого Отця. “Не бійся, мале стадо, ваш Отець дасть вам Царство» (Лука 12, 32). Щоб заслужити Царство, Iсус закликає нас стати, як малi дiти. Що притаманне дитинству – це довiр’я. Довiр’я дозволяє нам звернутися до Бога, просячи Його, чого ми прагнемо, дiстати Його благословення. Ісус нам сказав про це: “Просiть, i ви будете мати; шукайте, і ви знайдете; стукайте, вам відчинять” (Мат.7, 7).
«Я дав владу тим, хто вiрить в Iм’я Моє, Божими дітьми стати” (Іоанн 1, 12).
Псалом 32(33), (16-22).
Немає царя, що його многiсть вiйська спасає,
не врятується велетень великiстю сили,
для спасіння той кiнь ненадiйний,
i великiстю сили своєї вiн не збереже.
Ось око Господнє на тих, хто боїться Його,
хто надiю на Милiсть Його покладає,
щоб рятувати життя їхне вiд смертi,
щоб за час голоду їх оживняти!
Душа наша надiю покладає на Господа, –
Вiн наша помiч щит наш,
бо ним радується наше серце,
бо на Ймення святеє Його ми надiю складаємо!
Нехай Твоя милiсть, о Господи, буде на нас,
коли ми покладаємо надiю на Тебе!
Блаженний той люд, що Богом у нього Господь,
блаженний народ, що вiн вибрав Його на спадок Собі!
“Щасливi тi, якi знаходять в ньому пристанище” (Іоанн 1,12).
Молитва: Дух Христа, з’єднайся з моїм духом, щоб ствердити в менi, що я «дитя Бога», дай менi Мудрiсть, яка йде вiд Тебе, щоб я зрозумiв глибину iстини, що Бог, Отець мiй любить мене, i що я щось значу в Його очах. Силою Твоєї Любові, щоб все моє єство закричало: Авва, Отче, я Твоя дитина.