Серце Iсуса дає нам церкву
Роздум: Коли ж почався день П’ятдесятницi, всi апостоли були разом. І Нагло зчинився шум з неба, нiби буря раптова зiрвалася, i переповнила увесь той дiм, де сидiли вони. І з’явились їм язики подiленi, мов вогнянi, та й на кожному з них по одному осiли. І наповнилися всi духом Святим, i почали говорити iншими мовами, як дух їм промовляти давав” (Діян. 2, 1-4).
Саме з цього часу апостоли, пiдкрiпленi Святим духом, вийшли з гурту, щоб вiдкрито проповiдувати народовi, якого боялися. Вони говорили на всiх мовах, бо Iсус сказав: Тож ідiть i навчiть усi народи, хрестячи й в Iм’я Отця, і Сина, і Святого духа’ (Мат. 28,19).
Сьогоднi Церква Iсуса все ще говорить на всiх мовах, всi нацiї євангелiзованi. Церква є народ Божий, а ми браття і сестри в Нiм. Ця Церква є нашою Матiр’ю, яка нас годує, даючи нам хрещення, яке вкладає в нас Життя Святої Трiйцi. Вона нам теж дає Свiт i Правду через проповiдь:
Любов Бога через Хлiб життя, який роздається, i Прощення – через Таїнство примирення
«Пiди, примирись перш з братом своїм, а тодi повертайся і принось свого дара»
(Мат. 5,24).
Гiмн – Єремiя 7, (2-7).
Стань у брамi Господнього дому,
і прокажеш там слово оце та промовиш:
«Послухайте слово Господнє, увесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу».
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлiв:
“Поправте дороги свої i свої вчинки,
і я зроблю, що ви житимете на цiм мiсцi! Не надiйтесь собi на слова неправдивi, щоб казати: Храм Господнiй, храм Господнiй, храм Господнiй отут!
“Бо якщо ви насправдi
поправите вашi дороги i ваші дiла,
якщо один одному будете справдi чинити справедливо,
не будете тиснути чужинця, сироту та Вдову, не будете лити невинної кровi на мiсцi цьому і за iншими богами вслiд не пiдете собi на бiду, то зроблю, що ви пробуватимете на цім мiсцi, у Краю, що його дав Я вашим батькам
вiдвiку навiки!”
Молитва: Iсусе, Ти прийшов для Нас, якi є народом Божим i зiбрав нас в одне Тіло, Твою Церкву, яка Свята Твоєю Святiстю. Ти Святий, Господи, а я нi. Якось Ти сказав Петровi:
“Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тiло i Не кров тобі оце виявили, а Мiй Отець Небесний” (Мат. 16, 17). Зразу ж пiсля цього Ти сказав йому:
Вiдступись вiд Мене, сатано, – ти спокуса Менi, бо думаєш не про Боже, а про людське!” (Мат. 16. 23). Господи, незважаючи на мою добру волю, я деколи є причиною непорозумiнь. Господи, дай Менi покору
Твого Серця, щоби я змiг жити з iншими в братерствi. Ми всі браття i сестри в Тобi i тiльки разом ми можемо сказати: “Отче наш, на небесах, прости нам борги Нашi, як i ми прощаємо боржникам нашим” (Мат 6,9).
Ми прходимо сюди, щоб зустрітися з Серцем Ісуса, пробитим за нас з якого течуть вода і кров. Ця Любов спасіння є джерелом щастя. і заради нашого щастя була заснована наша Церква. І сьогодні наш живий Христос любить нас і дарує нам Своє Серце як джерело спасіння:
“Бо Він завжди живий. щоб за них заступитись “(Євр. 7, 25). Щохвилини ми і весь світ вкриті Любов‘ю Цього Серця, «яке так любило людей і які там мало Його любили».
1 червня 1980 р.
Iоанн-Павло II в церквій Сакре-Кер
на Монмартрі в Парижі.